- розпитий
- -а, -е.1) Дієприкм. пас. мин. ч. до розпити. || розпи́то, безос. присудк. сл.2) у знач. прикм., рідко.Який розпився, став п'яницею.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розпитий
Смотреть что такое "розпитий" в других словарях:
розпитий — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
